До мене часто звертаються з проханням дати рецепт приготування мого «фірмового» вина або з питанням про те, як приготувати вино з будь-яких фруктів або ягід.

Цікавляться, переважно, садівники-аматори. Дійсно, адже найнеобхідніше для приготування вина у них є – це плоди і ягоди, вирощені власними руками. Залишилося за малим – зробити ще й своє вино.

Але, чесно кажучи, такі питання інколи ставлять мене в глухий кут: сказати, що ягід треба стільки, цукру – стільки, а води – стільки, це майже не сказати нічого. Одна справа, коли людина знайома з виноробством і їй можна в двох словах все пояснити і дати рецепт. Але як бути з тим хто з виноробством не знайомий, а хоче зробити своє вино?

Безумовно, рецепт вина це важливо, але не головне. Існує ще процедура приготування вина – технологія. Технологію в двох словах не поясниш. А без неї та без основних понять – рецепт не допоможе. Відсилати ж людину за інформацією до літератури чи інтернету – начебто незручно, образиться. Та і не траплялося мені хорошої, викладеної в доступній формі, інформації про вино і виноробство для початківців. Іноді, читаючи матеріал про виноробство, створюється враження, що людина, яка його написала, ніколи в житті сама вино не робила.

А я робив. В мене більше 30 років досвіду винороба. І виноробство для мене не професія, а захоплення.

Моє вино подобається моїм близьким і знайомим, і вони надають йому перевагу у порівнянні з купленим у магазині. Вони чудово знають, що моє вино не тільки приємне на смак, але і корисне. Воно «живе» і не містить консервантів, у нього не додано спирт і воно не пастеризоване. А плоди та ягоди, які використовувалися при його приготуванні не оброблені хімікатами.

За багато років, я напрацював власну, дещо відмінну від загальноприйнятої, технологію приготування плодово-ягідного вина. Вона спрощує, досить складну, процедуру його приготування.

А зайняте 1-е місце в конкурсі виноробів-аматорів «Келих терпкого вина», який проводився у місті Львові у 2011 році, вважаю, надає мені право поділитися досвідом з виноробами-початківцями.

Все це разом узяте і підштовхнуло мене відкрити «Школу винороба-початківця». Тепер у мене є свій сайт, куди можна направляти за інформацією про вино і рецепти вин, усіх бажаючих.

Звичайно, я не претендую на «останню інстанцію». Всеж-таки, я – інженер-механік, автомобіліст, а не «технолог-винороб купажного цеху». Тому, я з радістю прийму корисну критику і зауваження, як фахівців, так і любителів-виноробів. При необхідності, відповім і на запитання. Щось з цього і я зможу почерпнути. Зрештою – вчитися ніколи не пізно.

Вячеслав Строков